«Зупинитись і запамʼятати»
- Віктор Богомолов
- 2 дні тому
- Читати 1 хв
Наша друга літня туристична поїздка з ліцеєм стала однією з найтепліших і найпам’ятніших подій мого життя
Ми побували в чарівному Яремче та старовинному Львові. Але найбільше запам’яталися навіть не місця, які ми відвідали, а ті люди, що були поруч
У Яремче ми разом піднялись на гору Маковицю, з неймовірною компанією це було й не настільки важко, чесно вам кажу Потім був і звіринець, і водоспад, прогулянки, базарчики, фотографії й безкінечні розмови. Кожен день був сповнений моментів, коли хочеться просто зупинитися й запам’ятати: ось ми - поруч, щасливі, справжні.
А потім ми поїхали у Львів - місто, де навіть бруківка пам’ятає наші кроки. Ми блукали підземеллями, відкривали нове в знайомих людях, їздили в Жовкву, Крехів, насолоджувалися свободою й тим, що ми разом. Усі ці вечірні розмови, жарти, обійми, спільні пісні, миті, коли просто сиділи поруч. Нині це описали би словом «комфорт» Саме в них була справжня магія
Я дуже ціную кожну людину, яка була зі мною в цій подорожі. Друзі стали ще ближчими, ми ніби змінилися, подорослішали, але не втратили себеНайбільше я сумуватиму за нашими одинадцятими класами, які вже завершили своє навчання в ліцеї, (а може і нас самих вже можна так називати) Ви стали значною частинкою мого серця. Без вас ця поїздка не була б такою справжньою. І хоча попереду нові дороги, цю ми пройшли з вами. Дякую усім!
Поліна Михайленко